Парк Героїв

"Якби я випадково не помітив знахідку, гадаю, про неї ніхто б і не дізнався. Працівники хотіли її приховати і мені довелося натиснути на них, щоб вони мені її віддали”, – говорить самовидець події, місцевий мешканець Петро Тяпко.

"Побачивши давню зброю, я одразу зателефонував Лаврентію Кухалейшвілі – захиснику місцевих парків і потім вже разом ми забрали рушницю”, – додає Тяпко.

Лаврентій Кухалейшвілі не був здивований знахідці, оскільки знав з розповідей родичів та місцевих мешканців, що під час другої світової війни тут велися запеклі бої.

"Один з робітників показав мені, де він знайшов цю рушницю і передав мені в присутності трьох свідків. Це місце якраз на початку парку. Ми з місцевими мешканцями одразу склали відповідний акт про знахідку та зафіксували передачу зброї на камеру. Рушниця досить постраждала від часу, але припускаємо, що це німецька гвинтівка фірми Маузер. Про знахідку ми повідомили голові пошукового фонду Володимиру Дорофеєву”, – говорить місцевий активіст, голова ГО "Громадський рух захисту зелених зон Київщини” Лаврентій Кухалейшвілі.

Заступник голови правління громадської "Союз народна пам’ять” Володимир Дорофеєв вважає, що місцю знахідки зброї потрібно надати статус об’єкту культурної спадщини.

"Виявлення німецької зброї свідчить про те, що на цьому місці проходили бої, тобто тут є місце бойових дій. Згідно закону "Про охорону культурної спадщини” – це місце має бути об’єктом культурної спадщини. Перед тим, як вести будівельні або якісь інші роботи цю місцевість потрібно дослідити фахівцям”, – говорить Володимир Дорофеєв.

"Стосовно зброї – то її варто передати в місцевий краєзнавчий музей”, – додає Дорофеєв.

За словами місцевих мешканців у лісі, який зараз іменують парком Курган, велися жорстокі бої під час другої світової війни.

На 8 га зеленої зони парку, за спогадами самовидців, живих і донині, поховано більше 100 радянських та німецьких воїнів.

"Тут спочивають останки як радянських так і німецьких солдатів та офіцерів. Я була ще малою, але пам’ятаю, як моя мати та інші жінки, чоловіків же не було, ховали у нашвидку виритих могилах воїнів. У нашому лісі була лінія фронту, велися страшні бої, загиблих було дуже багато. Тоді не розбиралися – свої чи чужі, землі придавали усіх загиблих”, – говорить мешканка вулиці Лугова Любов  Йосипівна Поливода.

На сьогоднішній день уся земля в парку місцевою владою віддана під приватну забудову. Місцеві мешканці не можуть собі навіть уявити, що тут почнеться будівництво.

"Моя сусідка каже, як же вони будуватимуться на людських останках? До них же щоночі приходитимуть убиті воїни”, – схвильована Поливода.

"Вважаю, що це великий гріх будуватися на кістках та вирубувати в парку вікові сосни, створюючи будівельні майданчики. Нехай будуються на полях, а ліс не чіпають,” – додає Любов Йосипівна.

Лаврентій Кухалейшвілі звернувся до народного депутата Вячеслава Кутового з проханням посприяти розпочати пошукові роботи у парку Кургана і в подальшому надати цьому парку статус місця ведення бойових дій та об’єкту культурної спадщини.

Народний депутат направив відповідне звернення до Київського областного центру охорони і наукових досліджень пам´яток культурної спадщини.

Найближчим часом пошуковці мають розпочати розкопки в парку Кургана.

Нагадаємо, понад 8 гектарів землі під соснами по вул. Луговій було передано у 2007 році в оренду кооперативу "Зелений гай” під котеджну забудову.

Одним з шести засновників кооперативу є депутат Ірпінської міської ради Валерій Пєший, який публічно зізнався, що причетний разом з місцевими депутатами регіону до дерибану Біличанського лісу й чий син очолив один з кооперативів, які претендував мало не на 100 гектарів рекреаційного ресурсу держави.

Нещодавно перед громадськими слуханнями щодо зонування Ірпеня, міський голова Ірпеня Володимир Скаржинський пояснив журналістам, що на все місто не лишилось жодного парку:

"Шановні, в місті Ірпені нема ні одного офіційного парку. Все, що ви говорите. 7 парків немає. Є зелені насадження”.

Влада не чекала опору громади під час громадських слухань. Головному архітектору нібито стало різко погано й всі розійшлись. Була створена узгоджувальна рада, до якої увійшло 13 представників громади й 12 представників з боку влади. Всім охочим в міськраді пообіцяли надати для ознайомлення проект зонування Ірпеня.

Автор: Олена Жежера